Старий Новий рік – Щедрий вечір та Маланка

Старий Новий рік 2021 ми відзначатимемо вже сьогодні, в ніч з 13 на 14 січня. Це радісне і добре свято, коли в Щедрий вечір за столом збирається вся родина, пригощається, веселиться, загадує бажання, просить одне в одного пробачення за образи, говорить приємні слова і привітання.

Напередодні Старого Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим) або святого Василія Великого (14 січня), український народ відзначає Маланку (Меланку), або Щедрий вечір.

У наших предків Меланка (день святої Меланії 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя.

Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м’ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Також випікають і спеціальні хліби – «Маланку» та «Василя».  

Чому Старий Новий рік так називається: звідки традиції свята 

Вся справа в тому, що сотню років тому, в 1918 році, був введений в ужиток григоріанський календар. Різниця між двома календарями – старим юліанським і новим григоріанським – склала рівно 13 днів. У зв’язку з цим, дата Нового року змістилася на 13 днів щодо святкування за старим стилем.

Таким чином, ми отримали новий рік, але за старим стилем – Старий Новий рік.  А сама традиція зустрічати Старий Новий рік за юліанським календарем не застаріла завдяки тому, що православна церква досі так і продовжує відзначати його за старим стилем, тобто 14 січня.

  Де святкують Старий Новий рік

У багатьох країнах Старий Новий рік досі залишається улюбленим святом, і люди, переживши зустріч Нового року 1 січня, із натхненням чекають настання чергового – Старого Нового року, у ніч на 14 січня.

Крім України, Старий Новий рік відзначають на території інших пострадянських країн і ближнього зарубіжжя: Молдавії, Грузії, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, Узбекистані, Прибалтиці, Сербії, Чорногорії, Румунії, Білорусі, Греції тощо.

Традиції: як відзначають Старий Новий рік

У народі Старий Новий рік називався Щедрим вечором, тому що головною стравою на святковому столі була щедра кутя. Її готували по-особливому, ще до світанку, промовляючи таємні слова і стежачи, щоб вона не розварилася і не втекла через край горщика.

Стіл на Старий Новий рік ломився від пригощань: страв зі свинини, птиці, ковбас, солінь, овочів, пирогів та іншої випічки. Крім того на новорічному столі були вареники з сюрпризами в начинці, на яких ворожили про майбутню долю. Комусь діставалася родзинка – до солодкого життя, комусь зернятко – до врожаю, а комусь монетка – до багатства у прийдешньому році.

На Старий Новий Рік було прийнято пригощати всіх гостей, а також щедрувальників та посівальників, які ходили від хати до хати, співали ритуальних пісень і бажали багатого врожаю, добробуту та здоров’я кожній сім’ї.

Вранці після настання Нового року люди виходили на вулиці і палили снопи «дідухи», а також стрибали через багаття, щоб очиститися від хвороб і вберегтися від нечистої сили.

 Старий Новий Рік – це найкращий час для ворожінь

Дівчата проти ночі 14 січня ворожили на наречених, своє майбутнє, достаток. Ритуал ворожінь на Старий Новий рік зберігся і до наших днів.

Найпростіше традиційне гадання – дівчата кидали на дорогу чобіт. Носок взуття, яке впало на землю, показував, в яку сторону дівчина, яка ворожить, вийде заміж. Якщо чобіт повертався носком до будинку – не бачити дівчині вінця цього року.

Також зі Старим Новим роком пов’язані й цікаві прикмети.

Наприклад, першим до хати повинен увійти чоловік – тоді протягом року в будинку буде достаток. Не можна позичати на Новий рік, щоб не збідніти.

По погоді на Старий Новий рік судили про врожайність на весь наступний рік.