Кутя – страва, яка має бути на столі кожної української родини у Святвечір. Святвечір – це вечір перед Різдвом, коли українці за традицією родинами збираються на спільну вечерю.
У цей день завершується сорокаденний піст, а на стіл виставляють 12 традиційних страв, кожна з яких має своє особливе значення.
Загалом кутю ж можна готувати тричі: напередодні Різдва, у Святвечір 6 січня – таку кутю називають «багатою», у переддень свята Василя, на Маланки 13 січня – «щедра» кутя, і напередодні Водохреща, 18 січня – у цей день люди святкують другий Святвечір і готують «голодну» кутю.
У різних регіонах України традиційними стали різні рецепти куті. Найчастіше цю Різдвяну страву готують з пшениці або рису.
Подекуди за основу беруть перловку, пшоно або навіть булгур. У Західних регіонах люблять робити кутю густою. А от на Вінниччині, наприклад, кутя рідка.
У Різдво 12 страв на столі
Етнографи припускають, що це може бути пов’язано з 12 місяцями, утім віряни трактують число 12 як згадку про учнів Ісуса Христа – дванадцять апостолів. Традиційно вважається, що страви мають бути пісними, утім їхні назви та складники дещо відрізняються у залежності від регіону України.
Головною різдвяною стравою вважається кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м’яса, молока, яєць та жиру. Традиційно кутю готують з пшениці та додають до неї мед, мак, волоські горіхи та родзинки. В деяких регіонах цю страву готують з рису. У кожній родині є свій рецепт приготування.
За традицією кутю на центр столу може ставити лише господиня у глиняному полумиску або будь-якій іншій глибокій тарілці. Страва має символічний зміст, оскільки пшениця, як зерно, є символом вічності.
Крім куті, на українському різдвяному столі за традицією обов’язково має бути узвар, який символізує очищення тіла та душі. Його готують з сушених яблук, груш, чорносливу, ягід шипшини та меду.
Серед страв на столі має бути хліб або різдвяний калач – традиційний обрядовий хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста, з отвором посередині.
До столу також традиційно подають вареники за капустою та картоплею, які символізують достаток та ситність. Зручність страви в тому, що за один раз можна приготувати одразу дві з дванадцяти пісних страв. Їх можна подавати із засмаженою цибулею або з грибною підливою.
Також на стіл ставлять страви з риби у будь-якій варіації приготування: це може бути як просто оселедець, так і запечена риба з овочами.
Господині часто варять на Святвечір пісний борщ з грибами та квасолею. Страву можна подавати з пампушками з часником, що також вважатиметься ще однією стравою на різдвяному столі. За бажанням, борщ можна замінити на капусняк.
Часто до столу подають голубці з начинкою з тертої картоплі, або гречки чи рису, политі підливкою з грибами. Символічність страви полягає в тому, що голуб приносить мир та злагоду, а самі голубці готуються з капусти, яка є символом єднання родини навколо однієї основи, стабільності та сили.
Оскільки на різдвяному столі гриби та капуста є важливими символами, страв з них може бути багато. Тож традиційно господині подають тушковану капусту з грибами.
На стіл також виставляють мариновані страви: огірки, помідори та гриби.
Також можна приготувати страви з квасолі та гороху, які символізують весну.
Серед салатів до столу традиційно подається страва з відвареного буряка, натертого на тертці з великими отворами, та чорносливу. Салат заправляють товченим часником та олією.
Вечеряти родина сідає лише тоді, коли на небі з’явиться перша зірка, яка є символом того, що Ісус Христос народився.
З Різдвом Христовим!
