Профспілка проти законопроекту № 2708 «Про працю»: звернення до Комітету

Автор: autor  |  01 Бер 2020 | розділ: Без категорії
1582710378_profsplka-proti

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України спрямував до голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України С.В. Бабака правовий висновок щодо проектів законів України «Про працю» (реєстр. № 2708 від 28.12.2019 року; реєстр. № 2708-1 від 11.01.2020 року; реєстр. № 2708-2 від 16.01.2020 року).

ЦК Профспілки пропонує профільному Комітету Верховної Ради України прийняти рішення про відкликання та зняття з розгляду проекту Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708) як такого, що суперечить Конституції України, актам міжнародного права, ратифікованим Україною.

ЦК Профспілки звернув увагу народних депутатів України, що такий доленосний законодавчий акт, який стосується трудових, соціальних прав громадян, внесений Кабінетом Міністрів України кулуарно, без своєчасного оприлюднення та широкого обговорення. У порушення законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про соціальний діалог», Регламенту Кабінету Міністрів України та Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки, не проводилися узгоджувальні процедури зі СПО об’єднань профспілок.

Однією із стратегічних цілей діалогу і співробітництва між Україною та ЄС визначено дотримання і зміцнення принципу поваги прав людини і основних свобод. Україна визнала, приєдналася і ратифікувала більшість найважливіших міжнародних актів у цій сфері, які зобов’язують державу дотримуватися, в тому числі, і права людини на достатній рівень життя, свободу від примусової і рабської праці, на об’єднання в професійні спілки, їх незалежність, безперешкодне функціонування і на соціальний діалог.

Україна є членом Міжнародної організації праці з 1954 року. Більшість чинних конвенцій МОП Україною ратифіковано ще за часів СРСР. Зокрема, це ратифіковані: у 1956 році конвенції № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю», № 87 «Про свободу асоціації і захисту прав на організацію», № 98 «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів», № 100 «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності»; у 1961 році конвенцію №111 «Про дискримінацію в галузі праці та занять»; у 1979 році конвенцію № 138 «Про мінімальний вік для прийому на роботу». Конвенції і рекомендації МОП встановлюють загальновизнані у світі мінімальні трудові, соціально-економічні гарантії. Дотримання та врахування їх положень є обов’язком держави і пріоритетом при формуванні і реалізації соціально-економічної політики.

Разом з тим, Урядом України пропонується встановити, що з дня набрання чинності цим Законом акти органів державної влади і управління Союзу PCP та Української PCP з питань трудових відносин не діють на території України. Це може означати і денонсацію ратифікованих Україною конвенцій МОП, що є неприпустимим та призведе до втрати авторитету України у світовій спільноті.

Внесений Кабінетом Міністрів України законопроект звужує коло норм прямого державного регулювання і водночас ліквідує наявні у законодавстві механізми узгодження інтересів та попередження колективних трудових конфліктів, провокує перманентне протистояння на рівні «роботодавець – працівник» і «роботодавець – профспілка».

Аналіз законопроекту свідчить, що в порушення статей 1, 3, 43 Конституції України ним запроваджуються механізми руйнації України як соціальної і правової держави через фактично повне нівелювання ролі держави в регулюванні трудових відносин, утвердження і забезпечення прав і свобод людини як головного обов’язку держави.

Нові форми трудових договорів «за домовленістю» з роботодавцями, що «мають пріоритет над нормами Закону», та сам Закон звужує порівняно з чинним законодавством зміст та обсяг існуючих прав і мінімальних гарантій працівників, порушує статті 22, 64 Конституції України, зокрема принципи верховенства права та його складових – соціальної справедливості та правової визначеності у правотворчій діяльності (стаття 8 Конституції України).

Фактичне вилучення професійних спілок з соціального діалогу як на національному рівні, так на рівні трудового колективу – це порушення державою Україна основного принципу, покладеного в основу діяльності Міжнародної організації праці, «принципу свободи об’єднання», та зобов’язання МОП щодо «дійсного визнання права на колективні переговори, спільних дій адміністрації і працівників у справі постійного покращення організації виробництва і співробітництва працівників і роботодавців в підготовці і застосуванні заходів соціального і економічного порядку» (Статут МОП). Це порушення особливо рельєфно виділяється на фоні норм Конвенції МОП № 135, якою однозначно встановлено – представниками працівників апріорі є професійні спілки, і лише у разі їх відсутності – такими можуть бути вільно обрані представники.

Завантажити документи:

Лист Профспілки vru-proekt-pro-pracyu-2708.pdf [423,57 Kb][32] Завантажити Переглянути документ онлайн

Правовий висновок pravoviy-visnovok-na-komtet-180220.docx [37,32 Kb][27] Завантажити Переглянути документ онлайн  

Коментування закрито.


Останні коментарі

    Статистика