Подорож у Закарпаття

      Освітяни Хотинщини полюбляють подорожувати . Оскільки літо у розпалі- не завадить трохи свіжості і, звичайно, лісової прохолоди. Тому, цього разу вирушили у Закарпаття. Маршрут обрали Хотин-Синевир-Вилятино-Шаяни-Мукачево.

    Подорожували автобусом. Тож на початку шляху, долаючи всі труднощі гірських перевалів, були вражені і захоплені  гірськими краєвидами, та наші очікування були того варті, адже Синевирська долина і її перлина – озеро Синевир були напрочуд гарними. Площа озера – 7 гектарів, глибина – близько 20 метрів. Озеро Синевир з усіх боків оточене гірськими схилами, покритими стрункими ялинами та смереками. Посеред озера невеликий острівець, що робить озеро схожим на око. Тому його ще називають морським оком. За підрахунками фахівців, озеро утворилося приблизно 10 тисяч років тому. Синевир займає площу не більше 5 гектарів, а максимальна глибина – 22 метри.

        Ось на тлі цього краєвиду спілчани запропонували зробили світлини із прапором Хотина.

        Надалі наш шлях прямував  до туристичного комплексу “Теплі Води”, що в с. Велятино – басейни з термальної, борної, бромно-хлоридно-натрієвої води з підвищеним вмістом йоду та температурою  до + 38 градусів. Оздоровлення та купання  у термальних джерелах позитивно впливають на лікування опорно-рухового апарату, серцево-судинних та нервової систем. Отже, ми також мали змогу покупатись у цілющих басейнах.

    Надвечір’я зустріло нас у Шаянах у готелі «Легенди Шаян»  у відомому на Закарпатті , розташуванням на березі річки Тиса та оточенню горами з трьох сторін, що створює прекрасні умови для відпочинку. Смачна вечеря та гарний настрій подорожуючих  та чудове гірське повітря сприяли натхненному співу, який лунав  далеко у височінь Карпат .

     І врешті – решт , родзинкою цієї поїздки була екскурсія у старовинне місто Мукачево. Закарпатське місто Мукачево існувало вже в 896 році — літописи згадують, що 896 року угорська армія захопила Мукачево. Тобто засновано воно було ще раніше, але коли саме, історикам невідомо.

       Сучасне Мукачево — охайне, затишне місто на берегах ріки Латориці. Воно розташоване на рівному плато, і лише замкова гора велично здіймається над старовинними вулицями. Замок “Паланок” можна побачити з будь-якої точки, з фортецею пов’язана і назва міста, і його доля. Подейкують, ніби будівля замку коштувала робітникам великих мук — від того й містечко назване Мукачевим. Інша версія стверджує, що люди з великими муками долали карпатські перевали, щоб дістатись селища. Але існує ще третя, суто прозаїчна версія, позбавлена жодних мук: колись на Латориці стояв млин, на якому мололи борошно — муку.

             Мукачево приваблює своєю винятковою історичною спадщиною, але пам’ятки старовини — не єдине, заради чого приїжджають до міста чисельні гості. Сюди їдуть гурмани та поціновувачі доброго вина.

              Куштували сир на овечій фермі. Ми були у захопленні від різнобарв’я місцевих колоритних виробів із лози та лозоплетіння у цьому районі. Потрапивши сюди Ви неодмінно отримаєте заряд позитивної енергії та хорошого настрою.

        Ось на такій гучній ноті закінчилась наша подорож.Ми провели лише два дні у Закарпатті. Насправді підтвердження унікальності і дивовижності гірського царства можна знайти на кожному кроці. Подорожуючи ,  переконалися в цьому особисто. Можливо, після такого відпочинку  ми складемо список цікавих спостережень і побачених чудес. І хочеться підвести підсумок нашої подорожі, зазначивши : «Карпати – наша гордість, місце, в яке завжди хочеться повертатися. Знову і знову!»