Чи мають право на додаткову відпустку за шкідливі умови працівники, які працюють на персональному комп’ютері, якщо тривалість відпустки не визначена в колективному договорі.
Консультує Юридичний відділ ЦК Профспілки
Працівникам, які працюють на електронно-обчислюваних та обчислювальних машинах додаткова відпустка за шкідливі умови праці законодавством не передбачена.
Одночасно працівникам, які працюють електронно-обчислюваних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп’ютер, відповідно до розділу XXII «Загальних професій за всіма галузями господарства» (позиція 58) Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (постанова КМ України від 17.11.97 № 1290), надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки», щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
2) працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до п. 6,7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16, додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
У той же час наголошуємо, що у випадку відсутності в колективному договорі тривалості додаткової за особливий характер праці не позбавляє працівника права на отримання такої відпустки.