Збереження національної ідентичності та зв’язку з Україною для дітей, які вимушено перебувають за кордоном, є надзвичайно важливим. Однією з ключових умов для цього є доступ до української освіти та визнання результатів навчання, отриманих у країнах перебування.
Нещодавно Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець презентував аналітичний звіт «Вимушене переміщення за кордон», у якому досліджено становище вимушених переселенців, зокрема труднощі у сфері освіти та умови, що сприяють поверненню українців додому. Дослідження базується на онлайн-опитуваннях, фокус-групах та моніторингових візитах у країни ЄС.
За даними звіту, за кордоном перебуває приблизно 1,4 мільйона українських дітей шкільного віку. При цьому: 15% дітей 5–11 років та 9% дітей 12–17 років не здобували жодної формальної освіти.
Молодші діти частіше навчалися виключно у місцевих школах через обмежені можливості української онлайн-освіти.
Серед опитаних в межах дослідження людей, які перебували за кордоном з дітьми до 18 років (зі своїми або з тими, про яких піклуються):
- 8% не стикалися зі сферою освіти дітей;
- 25% не мали проблем у сфері середньої освіти дітей;
- 67 % говорили, що в них виникали проблеми, повʼязані зі здобуттям їхніми дітьми середньої освіти у країнах перебування.
Проблеми здобуття середньої освіти за кордоном(за аналізом опитаних батьків):
- 67% стикалися з труднощами у навчанні дітей;
- 40% зазначили мовний бар’єр як основну проблему;
- 29% – складність поєднання навчання в місцевій та українській школах;
- 25% – потребу у додаткових заняттях;
- 17% – фінансові труднощі;
- 13% – проблеми цькування за національною ознакою.
Проблема мовного бар’єру найчастіше фіксувалася в Іспанії (58%) та Німеччині (51%). Також вона спричиняла необхідність додаткових занять, що у деяких країнах було важко організувати.
Рішення поєднувати українську школу і місцеву батьки приймали з огляду на різні причини, зокрема:
- невпевненість щодо майбутнього (повернення в Україну чи залишення за кордоном);
- потреба у вивченні української мови та історії.
Детальніше про проблеми професійно-технічної та вищої освіти, доступ до української освіти за кордоном та рекомендації органам влади читайте у повному звіті Офісу Омбудсмана.
Довідково
Звіт підготовлений Офісом Омбудсмана у партнерстві з Офісом Ради Європи в Україні та аналітичним центром Cedos.
За матеріалами – Освітній омбудсмен